У статті обговорюється важливість використання ігрового середовища для розвитку соціальних та емоційних навичок у дітей задовго до шкільного віку. Зазначається, що гра не лише розважає, але й сприяє цілеспрямованому розвитку емоційного інтелекту та соціальних навичок. У статті розглядаються основні компоненти соціально-емоційного розвитку, такі як самоусвідомлення, емоційна саморегуляція, емпатія, соціальні навички та відповідальне прийняття рішень. Також наводяться приклади видів ігор, які найефективніше сприяють розвитку цих навичок, такі як рольові ігри, настільні ігри, будівельні ігри та ігри з емоційними картками. Зазначається, що результати гри впливають на повсякденну поведінку дитини, покращують її адаптацію до змін, сприяють конструктивному вираженню почуттів та побудові стійких стосунків. Відзначається, що соціально-емоційна гра має довгострокові позитивні результати, такі як зменшення тривожності та агресії, зміцнення самооцінки, формування моральних орієнтирів, підвищення готовності до навчання та інші.
Роль гри у формуванні соціальних та емоційних навичок
