Що перевірятимуть Після впровадження комплексної системи верифікації соціальних виплат представники органів соцзахисту проводять ретельний аудит фінансів українців. Контролю піддаються офіційні заробітки, великі придбання, обмінні операції з валютою, банківські депозити та купівля будь-якого майна.
Про це повідомила “Судово-юридична газета”.
Правовим підґрунтям для проведення такого моніторингу виступає Закон України “Про верифікацію та моніторинг державних виплат”. Головне завдання цього документа – забезпечення цільового спрямування державних коштів та гарантувати, що допомогу отримують ті, хто її дійсно потребує.
Фактично цей нормативний акт дав старт розгалуженій системі нагляду за фінансово-майновим становищем осіб, які претендують на житлові субсидії, виплати для ВПО чи інші форми державної підтримки. Інформаційну базу для перевірок органи соцзахисту збирають із різноманітних джерел: державних баз даних, комерційних банків, Пенсійного фонду (ПФУ), податкової та прикордонної служб, а також інших офіційних відомств.
Алгоритм контролю складається з трьох послідовних етапів:
– превентивний – здійснюється безпосередньо під час подання документів на отримання допомоги;
– поточний – триває впродовж усього періоду, поки громадянин одержує гроші від держави;
– ретроспективний – запускається вже після завершення виплат, ревізія може охопити навіть попередні роки.
Крім того, Мінфін має повноваження надавати рекомендації структурам соцзахисту щодо проведення додаткових розслідувань або повного блокування нарахувань. У ситуаціях, коли фіксується надання завідомо неправдивих відомостей, держава через судові інстанції вимагатиме повернути безпідставно отримані кошти.
У процесі верифікації детально вивчаються факти купівлі транспортних засобів, об’єктів нерухомості, масштабні грошові перекази, придбання іноземної валюти, а також наявність заощаджень на банківських рахунках.
Чинне положення про порядок надання житлових субсидій чітко вказує: допомога не призначається, якщо будь-хто зі складу домогосподарства впродовж року (12 місяців) перед поданням заяви здійснив покупку, оплатив послуги чи провів фінансову транзакцію на суму, що перевищує 50 тис. грн.
Аналогічні критерії та обмеження діють також для певних категорій отримувачів допомоги серед малозабезпечених родин та внутрішньо переміщених осіб. До кого завітають контролери Під час розгляду документів чи планового моніторингу субсидіантів може виникнути потреба і в особистому візиті контролерів для оцінки умов проживання із обов’язковим оформленням відповідного документа. Як пояснюють у ПФУ, такі заходи потрібні для підтвердження реального права родини на отримання державних грошей.
Зокрема, інспектори можуть прийти з візитом, якщо:
– кількість громадян, які реально мешкають у приміщенні, є меншою за кількість прописаних чи вказаних у декларації осіб;
– житлова площа розділена на кілька окремих особових рахунків;
– необхідно пересвідчитися, що нерухомість не здають у найм стороннім особам;
– для опалення помешкання використовуються електричні прилади чи інші альтернативні джерела енергії, що потребують додаткового нагляду.
Результати такого візиту фіксують в Акті обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства. Цей документ складається виключно у визначених законом випадках і є легітимним інструментом для верифікації виплат.
Таке інспектування є офіційним процесом, за допомогою якого держава контролює, щоб бюджетні ресурси виділялися лише незахищеним верствам населення. Згадані акти обстеження складаються не лише у сфері житлово-комунальних субсидій, а й для інших соціальних програм, наприклад:
– при призначенні щомісячних виплат особам, які опікуються людьми з інвалідністю першої чи другої групи внаслідок психічних розладів;
– для надання допомоги самотнім матерям чи бідним сім’ям, аби довести, що житло не приносить доходу від оренди.
Якщо інспектори зафіксують порушення правил, нарахування грошей можуть тимчасово заблокувати або повністю скасувати. Це гарантує, що фінансова допомога надходитиме лише законним отримувачам. Право на субсидію У Держбюджеті на 2026 рік на фінансування житлових субсидій та пільг для оплати комунальних послуг, купівлі твердого палива та скрапленого газу закладено 42,3 млрд грн. У попередньому році спочатку планували аналогічну суму, проте згодом Кабмін провів внутрішній перерозподіл коштів у межах бюджету ПФУ, і фінансування субсидій тоді урізали на 2,691 млрд грн – до рівня 39,630 млрд грн.
Моніторинг фінансової активності: через що можна позбутися субсидій
